спільнота

СПІЛЬНО́ТА, и, ж., рідко. Те саме, що спі́льність 1, 2.

— У нас збігаються смаки, колего. Чи не тому, що наші прізвища мають у собі якусь спільноту (Загреб., Диво, 1968, 135);

Поняття краси Реріх підносив до найвищого, найтоншого розуміння.. Та понад усе для творця було вболівання за братерство народів. Він знав, що без всепланетної спільноти націй і рас не може бути здійснено ідеалу краси на землі (Вітч., 5, 1967, 217).

Значення в інших словниках

1. спільнота — спільно́та іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. спільнота — Об’єднання людей зі спільними умовами життя, інтересами, єдиною метою тощо; співтовариство: європейська спільнота, історична спільнота людей.  Літературне слововживання
3. спільнота — Говорять, що спільноти існують повсюдно, але слово «спільнота» має не дуже багато значень і є, напевне, одним із найбільш поширених, але й невизначених понять політичного дискурсу.  Енциклопедія політичної думки
4. спільнота — [сп'іл'нота] -тие, д. і м. -т'і  Орфоепічний словник української мови
5. спільнота — -и, ж. Те саме, що спільність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. спільнота — СПІЛЬНО́ТА, и, ж., рідко. Те саме, що спі́льність 1, 2. – У нас збігаються смаки, колего. Чи не тому, що наші прізвища мають у собі якусь спільноту (П. Загребельний); Поняття краси Реріх підносив до найвищого, найтоншого розуміння ..  Словник української мови у 20 томах
7. спільнота — СПІ́ЛЬНІСТЬ (схожість, цілковита подібність, однаковий зміст чого-небудь, відношення до чогось), Є́ДНІСТЬ, ОДНОСТА́ЙНІСТЬ, ЗГО́ДА, СПІЛЬНОТА. — Спільні ідеї породжує спільність поглядів (Л.  Словник синонімів української мови