спіти

СПІ́ТИ¹, спі́ю, спі́єш, недок.

1. Ставати спілим, дозрілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, достигати.

Ой з-за гори вітер віє – Калина не спіє (П. Чубинський);

Спіють груші й яблука (М. Рильський);

На моріжечках спіють дикі груші (Л. Костенко);

В степах полтавських ниви спіють (Т. Масенко);

* Образно. На ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... (Панас Мирний);

Їх вабили скарби далеких берегів, Де щире золото в підземних жилах спіє (М. Зеров).

2. перен. Досягати повної фізичної та духовної зрілості (про людину).

– Ось бачиш що? ти на порі, І Ярина спіє... (Т. Шевченко).

3. розм. Ставати готовим до вживання (доварюючись, досмажуючись і т. ін.).

Може, у доньки ковбаси не спіють, тісто не сходить? (Ю. Яновський).

СПІ́ТИ², спі́ю, спі́єш, док., що, розм.

Заспівати, проспівати.

Не дали соловейкові ні їсти, ні пити, Заставляють соловейка славних пісень спіти (П. Чубинський).

Значення в інших словниках

1. спіти — (досягати зрілості) стигнути, зріти, достигати, дозрівати, доспівати, визрівати.  Словник синонімів Полюги
2. спіти — спі́ти дієслово недоконаного виду дозрівати  Орфографічний словник української мови
3. спіти — див. дозрівати  Словник синонімів Вусика
4. спіти — спію, спієш, недок. 1》 Ставати спілим, дозрілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, достигати. 2》 перен. Досягати повної фізичної та духовної зрілості (про людину). 3》 розм. Ставати готовим до вживання (доварюючись, досмажуючись і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спіти — Стигнути, вистигати, вистигнути, повистигати, достигати, достигнути, подостигати, настигати, настигнути, понастигати, перестигати, перестигнути, поперестигати, постигати, постигнути, пристигати, пристигнути, попристигати, устигати, устигнути, повстигати, див. зріти  Словник чужослів Павло Штепа
6. спіти — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. спіти — Спі́ти, спі́ю, спі́єш, спі́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. спіти — СПІ́ТИ¹, спі́ю, спі́єш, недок. 1. Ставати спілим, дозрілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, достигати. Ой з-за гори вітер віє — Калина не спіє (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
9. спіти — Спіти, спію, -єш гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє. Чуб. V. 83.  Словник української мови Грінченка