спіти —
спію, спієш, недок. 1》 Ставати спілим, дозрілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, достигати. 2》 перен. Досягати повної фізичної та духовної зрілості (про людину). 3》 розм. Ставати готовим до вживання (доварюючись, досмажуючись і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
спіти —
СПІ́ТИ¹, спі́ю, спі́єш, недок. 1. Ставати спілим, дозрілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, достигати. Ой з-за гори вітер віє – Калина не спіє (П. Чубинський); Спіють груші й яблука (М. Рильський); На моріжечках спіють дикі груші (Л.
Словник української мови у 20 томах
спіти —
I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
спіти —
СПІ́ТИ¹, спі́ю, спі́єш, недок. 1. Ставати спілим, дозрілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, достигати. Ой з-за гори вітер віє — Калина не спіє (Чуб.
Словник української мови в 11 томах
спіти —
Спіти, спію, -єш гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє. Чуб. V. 83.
Словник української мови Грінченка