спішений
СПІ́ШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до спі́шити.
2. у знач. прикм. Який спішився.
Спішена кавдивізія Пархоменка наступала по шосе (П. Панч);
Розступилися [люди], даючи спішеному полковникові прохід до кобзарів (Іван Ле);
Спішені козаки, закріпивши попони між кіньми, везли на них поранених побратимів своїх (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)