спішуватися

СПІ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док.

Злазити з коня, коней.

Вершники спочатку проскакали вздовж берега Орі, де сніг був густо списаний вовчими та лисячими слідами. Козловський раз у раз спішувався, уважно їх розглядав (З. Тулуб);

Кіннотники, спішившись, чекали нас біля розлогого дуба (А. Шиян);

Через короткі інтервали на дорозі почали рватися снаряди, намацуючи рухливе кубло ворогів. Але воно з гиком та свистом проскочило між розривами, спішилось і чорним потоком кинулось в обхід комітетникам (М. Стельмах);

// розм. Злазити з велосипеда, виходити з машини і т. ін.

Василь у саду спішився і повів велосипед у руках (О. Десняк);

Віліси позастрягали в баюрах, і генерали спішились і брели непролазними шляхами (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. спішуватися — спі́шуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спішуватися — -уюся, -уєшся, недок., спішитися, -шуся, -шишся, док. Злазити з коня, коней. || розм. Злазити з велосипеда, виходити з машини тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спішуватися — СХО́ДИТИ (іти донизу по дорозі, стежці, сходах і т. ін.), ЗІХО́ДИТИ рідше, СПУСКА́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗСТУПА́ТИ діал.; ВИХО́ДИТИ, ВИСА́ДЖУВАТИСЯ (з вагона поїзда, тролейбуса, автобуса і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. спішуватися — СПІ́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док. Злазити з коня, коней. Вершники спочатку проскакали вздовж берега Орі, де сніг був густо списаний вовчими та лисячими слідами.  Словник української мови в 11 томах