сп'яняти

СП'ЯНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко СП'Я́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., СП'ЯНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого.

Робити кого-небудь п'яним, доводити до стану сп'яніння; п'янити, оп'яняти.

Лий ще чарку та не бійся, Брага не сп'янить мене (з народної пісні);

// Викликати стан, схожий на сп'яніння.

Пахощі трав .. легко сп'яняють мене (М. Упеник);

Вийшла [Надійка] на мороз, що відразу опік обличчя. Сп'янило на секунду свіже повітря (О. Копиленко);

// перен. Збуджувати, викликати якісь почуття.

Груди його важко дихали від прудкого гону, дотик молодого теплого тіла дівочого сп'янив його (М. Коцюбинський);

Пісня про сироту, що поневіряється в людях, зразу сп'янила Тараса (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. сп'яняти — сп'яня́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. сп'яняти — -яю, -яєш і рідко сп'янювати, -юю, -юєш, недок., сп'янити, -ню, -ниш, док., перех. Робити кого-небудь п'яним, доводити до стану сп'яніння; п'янити, оп'яняти. || Викликати стан, схожий на сп'яніння. || перен. Збуджувати, викликати якісь почуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сп'яняти — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови