срібляр
СРІБЛЯ́Р, а, ч.
Те саме, що ювелі́р.
З другої половини XVIII ст. побутують такі назви, як “майстер золотих і срібляних справ”, “срібляних справ майстер” або просто “срібляр” (з наук.-попул. літ.);
// Той, хто покриває що-небудь сріблом (у 1 знач.).
Чижевський Іван – у 1782 р. разом з іншими сріблярами позолотив купол головної лаврської дзвіниці (з наук.-попул. літ.);
Срібляр .. заливав на спеціальному столі лист скла розчином срібла (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)