стайка

СТА́ЙКА, и, ж.

1. заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі.

– Люблю дивитися, як поле вкриється довгими стайками полукіпків (І. Нечуй-Левицький);

Через лан пшениці, як це їй видно, .. – широкий розлогий степ: хвилюються хліба, по стернях стайками копи (А. Головко);

* У порівн. Село .. стоїть на горбах, наче стайки кіп (Г. Косинка).

2. рідко. Зменш.-пестл. до ста́я 3.

Злякана стайка куріпок пурхнула з-під копит і опустилась у високих бур'янах (П. Панч);

Голуби стайкою в'ються над ним [Даньком] (О. Гончар);

Стежкою підіймаються люди – це чужі, не тутешні йдуть на заробітки в Таврію. Ідуть стайками по 5 –6 чоловік (Ю. Яновський);

* У порівн. Містечко полотняне – Палатки на стерні – Мов стайка голубина, Біліє вдалині (М. Нагнибіда).

3. діал. Те саме, що ста́я 2, 4.

Коні вороні по стайках стоять (з народної пісні);

Усередині стоїща в багатьох місцях було поламане вориння, повалені пастуші стайки (В. Гжицький).

Значення в інших словниках

1. стайка — ста́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стайка — -и, ж. 1》 заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. 2》 Те саме, що стая 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стайка — СТА́ЙКА, и, ж. 1. заст. Ряд кіп, полукіпків (пшениці, жита і т. ін.) на полі. — Люблю дивитися, як поле вкриється довгими стайками полукіпків (Н.-Лев., І, 1956, 587); Через лан пшениці, як це їй видно,..  Словник української мови в 11 томах
4. стайка — Стайка, -ки ж. 1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. н. п. Не моя жень, це стайка на моїй постаті. Рк. Левиц. 2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. Шух. І. 188. То-же, что и застайка.  Словник української мови Грінченка