стандартизація
СТАНДАРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Встановлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали; уніфікація.
Стандартизація, нормалізація і уніфікація сприяють прискоренню технічного прогресу і підвищенню ефективності нової техніки (із журн.);
Стандартизація є основою планування якості продукції, основою управління якістю (з наук.-попул. літ.);
Стандартизація ділової документації стала одним з найважливіших завдань у заходах з наукової організації праці (з газ.);
// Дотримання єдиних стабільних граматико-стилістичних норм у національній мові (перев. у науково-технічному та офіційно-діловому її стилях).
Коли поняття стандартизації цілком закономірно стосується наукового стилю мови.., то до мови художньої літератури цей термін не може бути прямолінійно застосований, бо він суперечить самій природі словесно-художнього стилю (із журн.);
// Запровадження єдиних типових форм організації, здійснення чого-небудь.
Прості, лаконічні форми в сучасній архітектурі, стандартизація будівництва вимагають пошуків шляхів індивідуалізації споруд в галузі художньо-декоративній (із журн.).
2. перен. Позбавлення кого-, чого-небудь індивідуальних особливостей, своєрідності, оригінальності.
Словник української мови (СУМ-20)