старити
СТА́РИТИ, рить, недок., кого, що.
Робити кого-, що-небудь старим або старішим.
Побачив [Антін] зморшки Монте-Соляро, які ніколи його не старять (М. Коцюбинський);
Ольга Іванівна була вродливою і ставною жінкою, і сивина, правда, поки що не псувала її вроди, навіть не старила (Д. Ткач);
Плакуча й холодна осінь старила дерева (Іван Ле і О. Левада).
Словник української мови (СУМ-20)