старомодність
СТАРОМО́ДНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до старомо́дний.
– Чому ви не виходите заміж? Невже ніхто не пропонував вам руки й серця? – запитую я, відчуваючи незручність від старомодності двох останніх слів (О. Довженко);
Я прагнув у всьому зовнішньому вигляді мого героя підкреслити його старомодність: фасон поношеного сюртука, копицю довгого сивого волосся, архаїчне пенсне (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)