старомодність
СТАРОМО́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до старомо́дний.
— Чому ви не виходите заміж? Невже ніхто не пропонував вам руки й серця? — запитую я, відчуваючи незручність від старомодності двох останніх слів (Довж., Зач. Десна, 1957, 514);
Я прагнув у всьому зовнішньому вигляді мого героя підкреслити його старомодність: фасон поношеного сюртука, копицю довгого сивого волосся, архаїчне пенсне (З глибин душі, 1959, 78).
Словник української мови (СУМ-11)