старощі
СТА́РОЩІ, ів, мн.
Те саме, що ста́рість 1.
[Панса (до Прісцілли):] Що я для нього? Я не рідний батько, – йому то байдуже, що дід який терпіти буде старощі самотні... (Леся Українка);
Вона боялася знайти там на лиці ці непрохані ознаки, вістуни старощів – зморшки на лиці! (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)