Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

старощі

Ста́рощі, -щів, -щам

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. старощі — ста́рощі множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. старощі — СТА́РОЩІ, ів, мн. Те саме, що ста́рість 1. [Панса (до Прісцілли):] Що я для нього? Я не рідний батько, – йому то байдуже, що дід який терпіти буде старощі самотні... (Леся Українка); Вона боялася знайти там на лиці ці непрохані ознаки, вістуни старощів – зморшки на лиці! (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. старощі — -ів, мн. Те саме, що старість 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старощі — СТА́РОЩІ, ів, мн. Те саме, що ста́рість 1. [Панса (до Прісцілли):] Що я для нього? Я не рідний батько, — йому то байдуже, що дід якийсь терпіти буде старощі самотні… (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  5. старощі — Старощі, -щей и -щів ж. мн. Старость, старыя лѣта. Старощей материних догледіла. Г. Барв. 42.  Словник української мови Грінченка