Значення в інших словниках
-
старцювання —
старцюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
старцювання —
СТАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старцюва́ти; жебрацтво, жебрання. – Я певний у тому, що старцювання дасть нам більше заробітку, ніж писарювання (І. Нечуй-Левицький); Він бачив казкове багатство в царських палацах і жахливе старцювання в закутках петербурзьких околиць (П. Колесник).
Словник української мови у 20 томах
-
старцювання —
-я, с. Дія за знач. старцювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
старцювання —
ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯ рідше, СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВО заст. Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, — звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І.
Словник синонімів української мови
-
старцювання —
СТАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старцюва́ти. — Я певний у тому, що старцювання дасть нам більше заробітку, ніж писарювання (Н.-Лев., IV, 1956, 314); Він бачив казкове багатство в царських палацах і жахливе старцювання в закутках петербурзьких околиць (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 19).
Словник української мови в 11 томах