старощі

СТА́РОЩІ, ів, мн. Те саме, що ста́рість 1.

[Панса (до Прісцілли):] Що я для нього? Я не рідний батько, — йому то байдуже, що дід якийсь терпіти буде старощі самотні… (Л. Укр., II, 1951, 464);

Вона боялася знайти там на лиці ці непрохані ознаки, вістуни старощів — зморшки на лиці! (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 39).

Значення в інших словниках

1. старощі — ста́рощі множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. старощі — СТА́РОЩІ, ів, мн. Те саме, що ста́рість 1. [Панса (до Прісцілли):] Що я для нього? Я не рідний батько, – йому то байдуже, що дід який терпіти буде старощі самотні... (Леся Українка); Вона боялася знайти там на лиці ці непрохані ознаки, вістуни старощів – зморшки на лиці! (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. старощі — -ів, мн. Те саме, що старість 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старощі — Ста́рощі, -щів, -щам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. старощі — Старощі, -щей и -щів ж. мн. Старость, старыя лѣта. Старощей материних догледіла. Г. Барв. 42.  Словник української мови Грінченка