староукраїнський

СТАРОУКРАЇ́НСЬКИЙ, а, е. Пов’язаний з розвитком української народності, мови, культури в період з XIV до другої половини XVIII ст.

З діячів староукраїнської лексикографії увагу до себе привернув відомий Памва (Памво) Беринда (Розв. науки в УРСР.., 1957, 95);

Механічно відчиняє [Орест] важкі дубові двері, різьблені мереживом староукраїнського стилю (Досв., Вибр., 1959, 376);

Видубецький монастир — одна з найцінніших коштовностей староукраїнської архітектури (Наука.., 10, 1967, 8).

Значення в інших словниках

1. староукраїнський — староукраї́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. староукраїнський — СТАРОУКРАЇ́НСЬКИЙ, а, е. Пов'язаний з розвитком української народності, мови, культури. З діячів староукраїнської лексикографії увагу до себе привернув відомий Памва (Памво) Беринда (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. староукраїнський — -а, -е. Пов'язаний з розвитком української народності, мови, культури в період з 14 до другої половини 18 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови