старостівський
СТАРОСТІ́ВСЬКИЙ, а, е. Стос. до старости (у 1-3 знач.) і староства.
Знав він і те, що бляха і оксамитові штани — це, як той дар божий, суджене йому, синові старостівського урядника (Ле, Хмельницький, І, 1957, 4);
Окидає [староста] всіх тривожним поглядом, а рукою неспокійно обмацує на грудях свою старостівську бляху (Стельмах, І, 1962, 365).
Словник української мови (СУМ-11)