старостівський
СТАРОСТІ́ВСЬКИЙ, а, е.
Стос. до старости (у 1–3 знач.) і староства.
Знав він і те, що бляха і оксамитові штани – це, як той дар божий, суджене йому, синові старостівського урядника (Іван Ле);
Окидає [староста] всіх тривожним поглядом, а рукою неспокійно обмацує на грудях свою старостівську бляху (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)