статуетка
СТАТУЕ́ТКА, и, ж.
Невелика скульптурна фігурка; маленька скульптура.
Уставлює [уставляє господиня] симетрично статуетки та оздобну посуду на комоді (І. Франко);
Трипільські статуетки зображують людей і дають деякий матеріал для висновків про одяг “трипільців” (з наук. літ.);
Тонка, струнка, з великими чорними очима в надзвичайно довгих віях, з косами нижче колін, вона здавалася граціозною статуеткою з слонової кістки (З. Тулуб);
* У порівн. Серед цього сірого натовпу Гретхен видавалась прозорою, мов порцелянова статуетка (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)