статуетка

СТАТУЕ́ТКА, и, ж. Невелика скульптурна фігурка; маленька скульптура.

Уставлює [уставляє господиня] симетрично статуетки та оздобну посуду на комоді (Фр., VI, 1951, 362);

Трипільські статуетки зображують людей і дають деякий матеріал для висновків про одяг «трипільців» (Археол., II, 1948, 60);

Тонка, струнка, з великими чорними очима в надзвичайно довгих віях, з косами нижче колін, вона здавалася граціозною статуеткою з слонової кістки (Тулуб, В степу.., 1964, 57);

*У порівн. Серед цього сірого натовпу Гретхен видавалась прозорою, мов порцелянова статуетка (Панч, Синів.., 1959, 12).

Значення в інших словниках

1. статуетка — статуе́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. статуетка — [статуетка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток  Орфоепічний словник української мови
3. статуетка — СТАТУЕ́ТКА, и, ж. Невелика скульптурна фігурка; маленька скульптура. Уставлює [уставляє господиня] симетрично статуетки та оздобну посуду на комоді (І.  Словник української мови у 20 томах
4. статуетка — -и, ж. Невелика скульптурна фігурка; маленька скульптура.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. статуетка — СТАТУЕ́ТКА (невелике скульптурне зображення людини або тварини, виготовлене з каменю, металу, дерева тощо), ФІГУ́РКА розм. Хата Гощинської, салон..  Словник синонімів української мови
6. статуетка — Статуе́тка, -тки, -тці; -е́тки, -е́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)