статура
СТАТУ́РА, и, ж. Будова, склад тіла людини.
Рухалася ця людина, як на свій вік і статуру, незвичайно (Шовк., Людина.., 1962, 289);
Був Микола міцної атлетичної статури (С. Ол., З книги життя, 1938, 47);
// Те саме, що фігу́ра.
Жінки обернулись і побачили суху статуру Кононихи, що стояла за вікном (Григ., Вибр., 1959, 313);
Начальника будівництва Чаброва відразу впізнали по сутулуватій повній статурі (Хор., Місто.., 1962, 12).
Словник української мови (СУМ-11)