статус
СТА́ТУС, у, ч.
У міжнародному праві – становище, стан.
Великий князь у розумінні свого політичного статусу відповідав західноєвропейським королям (з наук. літ.);
Статус дипломата;
Політичний статус;
// Певний стан чого-небудь.
Наша поведінка визначається не самим тільки мозком. Є ще так званий гормональний статус організму, який визначає багато факторів нашої життєдіяльності (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)