статутний

СТАТУ́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до стату́т 1.

Розгляд названої справи господарським судом підтвердив право підприємств на проведення господарської діяльності, передбаченої їх статутними документами (з газ.).

Значення в інших словниках

1. статутний — стату́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. статутний — [статутнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. статутний — -а, -е. Прикм. до статут 1). Статутне право — в країнах англо-американської правової системи – норми, які містяться в статутах; функціонують поряд із загальним правом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. статутний — СТАТУ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до стату́т 1. Головна статутна вимога до кожного комуніста — бути в авангарді боротьби за успішне втілення рішень партії і уряду (Ком. Укр., 1, 1968, 59).  Словник української мови в 11 томах