стаціонар

СТАЦІОНА́Р, а, ч.

1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового).

– Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів. Так я прошу, щоб мене направили в стаціонар (Д. Ткач);

// Лікувальний заклад з постійними ліжками для хворих.

Медикаментозне лікування хворих з гастритами проводиться за призначенням лікаря в домашніх умовах або в стаціонарі (з наук.-попул. літ.);

// Форма очного навчання у вузі, технікумі.

Вступати до стаціонару.

2. спец. Нерухома основа, фундамент якої-небудь машини, споруди і т. ін.

Зрізані волоті по транспортеру надходили в кузов автомашини, їх вивантажували і просушували на токах та обмолочували комбайном на стаціонарі (з наук. літ.);

Поставлений Ониськом Артемовичем на стаціонар, молотив [комбайн] цілу добу (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. стаціонар — стаціона́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стаціонар — СТАЦІОНАР – СТАЦІОНЕР Стаціонар, -у. Заклад постійного типу. Стаціонер, -а, заст. Судно, яке в портах колоній та напівколоній несло поліцейську службу.  Літературне слововживання
3. стаціонар — -а, ч. 1》 Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). || Лікувальний заклад з постійними ліжками для хворих. || Форма очного навчання у вищому навчальному закладі, технікумі. 2》 спец. Нерухома основа, фундамент якої-небудь машини, споруди тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стаціонар — стаціона́р (від лат. stationarius – нерухомий) 1. Лікарня, лікувальний заклад, що має постійні ліжка для хворих. 2. Установа, що функціонує в одному місці, на відміну від такого самого типу пересувної установи (напр., бібліотека, театр тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. стаціонар — СТАЦІОНА́Р, а, ч. 1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). — Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів.  Словник української мови в 11 томах