стаціонарний
СТАЦІОНА́РНИЙ, а, е.
1. Який має постійне місце дії, перебування і постійну організацію (на відміну від пересувного або тимчасового).
Коли скінчились канікули, Петро Запорожець залишив трупу Садовського, а вона в цей час ставала стаціонарною і найняла приміщення для постійних спектаклів (Ф. Бурлака);
Силами колгоспу збудовані в селі прекрасний клуб і стаціонарне кіно в ньому (І. Волошин);
Київські стаціонарні театри у ті [післяреволюційні] роки було реорганізовано і удержавлено (із журн.);
В кожній тракторній бригаді має бути стаціонарний пункт технічного обслуговування з майданчиками для зберігання тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин та регулювання їх робочих органів (з газ.).
2. Пов'язаний з постійним або довготривалим перебуванням на одному місці.
Згуртування активу для стаціонарного збирання фольклору треба доповнити роботою експедицій (з наук.-попул. літ.);
Ми зможемо використати його [трактор ХТЗ] на роздільному збиранні зернових, а також на стаціонарних роботах (з наук.-попул. літ.).
3. Пов'язаний з довготривалим лікуванням і перебуванням у лікарні; не амбулаторний.
При гострому гастриті необхідна негайна медична допомога на дому або в стаціонарних умовах, залежно від стану хворого (з наук.-попул. літ.);
Стаціонарне лікування;
// Який обслуговує хворих, що перебувають у лікарні.
Стаціонарний лікар;
Стаціонарне відділення лікарні.
4. спец. Закріплений на нерухомій основі, фундаменті; не переносний, не пересувний.
Гірничі машини можна поділити на стаціонарні, до яких належать підйомні, водовідливні й компресорні установки, і пересувні вибійні та прохідницькі машини (з наук. літ.);
Пилососні апарати діляться на переносні, перевізні і стаціонарні (з навч. літ.).
5. книжн. Незмінний, постійний.
Тільки в одному випадку, коли кількість новонароджених дорівнює кількості смертних випадків за один і той самий час спостереження, населення залишається стаціонарним (з наук. літ.);
Стаціонарне електричне поле.
Словник української мови (СУМ-20)