Орфографічний словник української мови

стаціонарний

стаціона́рний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стаціонарний — (театр) не пересувний; (хворий) не амбуляторний, клінічний; (двигун) нерухомо встановлений, не переносний; КН. незмінний, постійний.  Словник синонімів Караванського
  2. стаціонарний — [стац'іонарнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. стаціонарний — Нерухомий, незрушний, тривалий, сталий, усталений, стійкий, див. статичний, стійкий (див. противн. мобільний)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. стаціонарний — СТАЦІОНА́РНИЙ, а, е. 1. Який має постійне місце дії, перебування і постійну організацію (на відміну від пересувного або тимчасового).  Словник української мови у 20 томах
  5. стаціонарний — -а, -е. 1》 Який має постійне місце дії, перебування і постійну організацію (на відміну від пересувного або тимчасового). 2》 Пов'язаний з постійним або довготривалим перебуванням на одному місці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стаціонарний — ПОСТІ́ЙНИЙ (призначений для тривалого користування; який завжди є атрибутом когось, чогось; розрахований надовго), НЕЗМІ́ННИЙ, НЕОДМІ́ННИЙ, СТАБІ́ЛЬНИЙ, СТАЦІОНА́РНИЙ книжн. Доки в плавнях точились бої, понтонери вже лагодили постійний міст (О.  Словник синонімів української мови
  7. стаціонарний — Стаціона́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стаціонарний — СТАЦІОНА́РНИЙ, а, е. 1. Який має постійне місце дії, перебування і постійну організацію (на відміну від пересувного або тимчасового).  Словник української мови в 11 томах