Словник української мови у 20 томах

стверджувально

СТВЕ́РДЖУВАЛЬНО.

Присл. до стве́рджувальний 1.

П'яний супротивник, упертий козак Тит Затуливітер, стверджувально закивав головою (О. Довженко);

– Можна будувати з швидкістю, наближеною до казкової, – стверджувально говорять тепер спеціалісти (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стверджувально — стве́рджувально прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. стверджувально — Присл. до стверджувальний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стверджувально — СТВЕ́РДЖУВАЛЬНО. Присл. до стве́рджувальний 1. П’яний супротивник, упертий козак Тит Затуливітер, стверджувально закивав головою (Довж., І, 1958, 234); — Можна будувати з швидкістю, наближеною до казкової, — стверджувально говорять тепер спеціалісти (Наука.., 9, 1964, 34).  Словник української мови в 11 томах