стверджувально
СТВЕ́РДЖУВАЛЬНО. Присл. до стве́рджувальний 1.
П’яний супротивник, упертий козак Тит Затуливітер, стверджувально закивав головою (Довж., І, 1958, 234);
— Можна будувати з швидкістю, наближеною до казкової, — стверджувально говорять тепер спеціалісти (Наука.., 9, 1964, 34).
Словник української мови (СУМ-11)