стверджувально
СТВЕ́РДЖУВАЛЬНО. Присл. до стве́рджувальний 1.
П’яний супротивник, упертий козак Тит Затуливітер, стверджувально закивав головою (Довж., І, 1958, 234);
— Можна будувати з швидкістю, наближеною до казкової, — стверджувально говорять тепер спеціалісти (Наука.., 9, 1964, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стверджувально — стве́рджувально прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- стверджувально — СТВЕ́РДЖУВАЛЬНО. Присл. до стве́рджувальний 1. П'яний супротивник, упертий козак Тит Затуливітер, стверджувально закивав головою (О. Довженко); – Можна будувати з швидкістю, наближеною до казкової, – стверджувально говорять тепер спеціалісти (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- стверджувально — Присл. до стверджувальний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови