стверджувально
СТВЕ́РДЖУВАЛЬНО.
Присл. до стве́рджувальний 1.
П'яний супротивник, упертий козак Тит Затуливітер, стверджувально закивав головою (О. Довженко);
– Можна будувати з швидкістю, наближеною до казкової, – стверджувально говорять тепер спеціалісти (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стверджувально — стве́рджувально прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- стверджувально — Присл. до стверджувальний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стверджувально — СТВЕ́РДЖУВАЛЬНО. Присл. до стве́рджувальний 1. П’яний супротивник, упертий козак Тит Затуливітер, стверджувально закивав головою (Довж., І, 1958, 234); — Можна будувати з швидкістю, наближеною до казкової, — стверджувально говорять тепер спеціалісти (Наука.., 9, 1964, 34). Словник української мови в 11 томах