стека
СТЕ́КА, и, ж., мист.
Дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори під час ліплення.
Слухняна, мов пензель, скульпторська стека кладе лінію за лінією, чутливо окреслюючи деталь мистецького витвору (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)