стека

СТЕ́КА, и, ж., мист. Дерев’яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори при ліпленні.

Руки, що звикли до пензля, стеки й рейсфедера, взялися на заклик партії за автомат, міномет, штурвал літака (Ю. Янов., II, 1954, 195);

Слухняна, мов пензель, скульпторська стека кладе лінію за лінією, чутливо окреслюючи деталь мистецького витвору (Рад. Укр., 2.І 1963, 3).

Значення в інших словниках

1. стека — сте́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стека — Патичок різьбарський  Словник чужослів Павло Штепа
3. стека — СТЕ́КА, и, ж., мист. Дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори під час ліплення. Слухняна, мов пензель, скульпторська стека кладе лінію за лінією, чутливо окреслюючи деталь мистецького витвору (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. стека — -и, ж., мист. Дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стека — сте́ка (італ. stecca) інструмент – паличка, якою скульптор користується при ліпленні з глини, пластиліну, воску.  Словник іншомовних слів Мельничука