стигмат
СТИГМА́Т, а, ч., іст., мед.
Те саме, що сти́гма 1, 2.
До своєрідних випадків істеричного самонавіювання належать, наприклад, безсумнівні випадки уявної вагітності .. Сюди ж треба віднести стани і стигмати різних релігійних екстатиків (з навч. літ.);
* Образно. Цілі покоління людські трудилися над цим похмурим стигматом землі [Кельнським собором], споруджували не радісний і світлий храм для своїх дітей, а понурий пам'ятник для себе, для своїх сліз і своєї крові (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)