стирлований
СТИРЛО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до стирлува́ти.
Годинами ждуть черги обози, біженці, лазарети, реве стирлована у величезні гурти худоба (О. Гончар);
Коли дівчина підбігла до випасу, череда вже стояла край шляху стирлована (С. Добровольський);
Біля порожнього стирлованого місця, де стояло авто, лежали двоє убитих фашистських офіцерів (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)