стирлований
СТИРЛО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стирлува́ти.
Годинами ждуть черги обози, біженці, лазарети, реве стирлована у величезні гурти худоба (Гончар, Таврія.., 1957, 569);
Коли дівчина підбігла до випасу, череда вже стояла край шляху стирлована (Добр., Тече річка.., 1961, 194);
Біля порожнього стирлованого місця, де стояло авто, лежали двоє убитих фашистських офіцерів (Ле, Клен. лист, 1960, 113).
Словник української мови (СУМ-11)