сторжити

СТОРЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., кого, що, діал.

Сторгувати.

Сторжити коня.

Значення в інших словниках

1. сторжити — сторжи́ти дієслово доконаного виду сторгувати діал.  Орфографічний словник української мови
2. сторжити — -жу, -жиш, док., перех., діал. Сторгувати. Сторжити коня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сторжити — СТОРЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех., діал. Сторгувати. Сторжити коня.  Словник української мови в 11 томах
4. сторжити — Сторжи́ти, -жу, -жи́ш гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка