Орфографічний словник української мови

сторжити

сторжи́ти

дієслово доконаного виду

сторгувати

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сторжити — СТОРЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., кого, що, діал. Сторгувати. Сторжити коня.  Словник української мови у 20 томах
  2. сторжити — -жу, -жиш, док., перех., діал. Сторгувати. Сторжити коня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сторжити — СТОРЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех., діал. Сторгувати. Сторжити коня.  Словник української мови в 11 томах
  4. сторжити — Сторжи́ти, -жу, -жи́ш гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка