сторожка

СТОРО́ЖКА, и, ж., розм.

Приміщення для сторожа або військових вартових; вартівня.

Шлях вився до великої мурованої брами; коло брами стояла сторожка для вартового (І. Нечуй-Левицький);

Біля сторожки лісника, над болотами, затишний є куточок... (С. Скляренко);

Школа містилася в колишній церковній сторожці (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. сторожка — сторо́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сторожка — -и, ж. Приміщення для сторожа або військових вартових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сторожка — ВАРТІ́ВНЯ (приміщення для вартових), ВАРТОВА́ рідше, ЧАТІ́ВНЯ, КАРАУ́ЛЬНЯ розм., СТОРО́ЖКА розм. Раптом у вартівні пролунав гучний солдатський бас (Н. Рибак); Спостерігачам вийти звелів на чатівні дозорні (переклад Б. Тена).  Словник синонімів української мови
4. сторожка — СТОРО́ЖКА, и, ж. Приміщення для сторожа або військових вартових. Шлях вився до великої мурованої брами; коло брами стояла сторожка для вартового (Н.-Лев., II, 1956, 206); Біля сторожки лісника, над болотами, затишний є куточок… (Скл.  Словник української мови в 11 томах
5. сторожка — Сторожка, -ки ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.  Словник української мови Грінченка