Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
сторожка —
сторо́жка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
сторожка —
СТОРО́ЖКА, и, ж., розм. Приміщення для сторожа або військових вартових; вартівня. Шлях вився до великої мурованої брами; коло брами стояла сторожка для вартового (І. Нечуй-Левицький); Біля сторожки лісника, над болотами, затишний є куточок... (С.
Словник української мови у 20 томах
сторожка —
ВАРТІ́ВНЯ (приміщення для вартових), ВАРТОВА́ рідше, ЧАТІ́ВНЯ, КАРАУ́ЛЬНЯ розм., СТОРО́ЖКА розм. Раптом у вартівні пролунав гучний солдатський бас (Н. Рибак); Спостерігачам вийти звелів на чатівні дозорні (переклад Б. Тена).
Словник синонімів української мови
сторожка —
СТОРО́ЖКА, и, ж. Приміщення для сторожа або військових вартових. Шлях вився до великої мурованої брами; коло брами стояла сторожка для вартового (Н.-Лев., II, 1956, 206); Біля сторожки лісника, над болотами, затишний є куточок… (Скл.
Словник української мови в 11 томах
сторожка —
Сторожка, -ки ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Словник української мови Грінченка