сторожкий
сторожки́й
-а, -е.
1》 Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь (про людину); насторожений.
|| Чуткий, обережний, полохливий (про тварину).
|| Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що-небудь (про органи слуху, нюху і т. ін.).
2》 Сповнений настороженості, тривоги.
|| Який виражає напруженість, настороженість.
|| Стриманий, притишений (про рухи, звуки); обережний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови