сторожкий
НАПРУ́ЖЕНИЙ (внутрішньо зосереджений, мобілізований перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖЕНИЙ, СТОРОЖКИ́Й, НАШОРО́ШЕНИЙ розм. (який виявляє напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧЕНИЙ розм., НАЇ́ЖЕНИЙ розм. (який, напружуючись, насторожуючись, зосереджується для чого-небудь). Данько, як завжди перед боєм, був помітно збуджений, напружений (О. Гончар); Насторожений, весь внутрішньо мобілізований, вступив Аркадій у стіни хати безбожника (Ірина Вільде); Була вона сторожка й стривожена, ніби боялась, що княгиня от-от її покличе (С. Скляренко); Ти раптом здригнувся і побачив мене, таку нашорошену, стривожену, незрозумілу (І. Драч); Він мерз на номенклатурних вершинах. Завжди ходив зблідлий, якийсь мовби наїжачений, трохи аж скулений (П. Загребельний).
Словник синонімів української мови