сторожиха

сторожи́ха

-и, ж., розм.

1》 Дружина сторожа.

2》 Жін. до сторож.

Значення в інших словниках

1. сторожиха — сторожи́ха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сторожиха — СТОРОЖИ́ХА, и, ж., розм. 1. Дружина сторожа. На голос дзвінка вибіг сторож, за ним сторожиха (І. Франко). 2. Жін. до сто́рож. – Невже-таки ви зовсім безпритульна людина, така, як я? – сказала церковна сторожиха (І.  Словник української мови у 20 томах
3. сторожиха — СТОРОЖИ́ХА, и, ж., розм. 1. Дружина сторожа. На голос дзвінка вибіг сторож, за ним сторожиха (Фр., VI, 1951, 414). 2. Жін. до сто́рож. — Невже-таки ви зовсім безпритульна людина, така, як я? — сказала церковна сторожиха (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах