стосик
СТО́СИК, а, ч.
Зменш. до стіс, стос.
В кімнаті Богдана Петровича лежали в непорядку стосики книжок (О. Копиленко);
На столі перед економом лежить стосик паперів (М. Стельмах);
Рівними стосиками лежали нарубані дрова (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)