Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
стосик —
сто́сик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
стосик —
СТО́СИК, а, ч. Зменш. до стіс, стос. В кімнаті Богдана Петровича лежали в непорядку стосики книжок (О. Копиленко); На столі перед економом лежить стосик паперів (М. Стельмах); Рівними стосиками лежали нарубані дрова (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
стосик —
СТО́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до стіс, стос. В кімнаті Богдана Петровича лежали в непорядку стосики книжок (Коп., Тв., 1955, 306); На столі перед економом лежить стосик паперів (Стельмах, І, 1962, 191); Рівними стосиками лежали нарубані дрова (Смолич, Ми разом.., 1950, 176).
Словник української мови в 11 томах
стосик —
Стос, -су м. 1) Куча, груда. см. стіс. 2) = завісок. Вол. г. ум. стосик.
Словник української мови Грінченка