стояння
СТОЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. стоя́ти 1, 2, 4, 6–10, 15.
Яць Коваль ввійшов до ванькира .. – Сідайте коло нас, – мовив Чапля. – Та сяду, бо по нинішнім стоянню [стоянні] та біганню [біганні] таки ноги болять (І. Франко);
Ми поверталися до казарм перетомлені, розбиті тупим стоянням на тій нудній церемонії (П. Колесник);
Густота стояння сосен, їх віддаленість від джерел пилу й вологи також позначаються на ароматичності повітря (з наук.-попул. літ.);
Сільські гідроелектростанції будують в долинах рік при високому стоянні ґрунтових вод (з навч. літ.);
Безглузде стояння на одному місці, погане постачання, хвороби і тисячі незгод розкладали військо (З. Тулуб);
Сонячне проміння падає на поверхню землі під різними кутами залежно від висоти стояння сонця (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)