стояннячко

СТОЯ́ННЯЧКО, а, с.

Пестл. до стоя́ння.

Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнєє за ворітьми стояннячко їх з Галею (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. стояннячко — стоя́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стояннячко — -а, с. Пестл. до стояння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стояннячко — СТОЯ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до стоя́ння. Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнєє за ворітьми стояннячко їх з Галею (Вас., І, 1959, 158).  Словник української мови в 11 томах