Орфографічний словник української мови

стояннячко

стоя́ннячко

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стояннячко — СТОЯ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до стоя́ння. Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнєє за ворітьми стояннячко їх з Галею (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  2. стояннячко — -а, с. Пестл. до стояння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стояннячко — СТОЯ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до стоя́ння. Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнєє за ворітьми стояннячко їх з Галею (Вас., І, 1959, 158).  Словник української мови в 11 томах