Великий тлумачний словник сучасної мови

стояннячко

стоя́ннячко

-а, с.

Пестл. до стояння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стояннячко — стоя́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. стояннячко — СТОЯ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до стоя́ння. Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнєє за ворітьми стояннячко їх з Галею (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. стояннячко — СТОЯ́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до стоя́ння. Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнєє за ворітьми стояннячко їх з Галею (Вас., І, 1959, 158).  Словник української мови в 11 томах