стояння
СТОЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стоя́ти 1, 2, 4, 6-10, 15.
Яць Коваль ввійшов до ванькира.. — Сідайте коло нас, — мовив Чапля. — Та сяду, бо по нинішнім стоянню [стоянні] та біганню [біганні] таки ноги болять (Фр., VIII, 1952, 19);
Ми поверталися до казарм перетомлені, розбиті тупим стоянням на тій нудній церемонії (Кол., На фронті.., 1959, 50);
Густота стояння сосен, їх віддаленість від джерел пилу й вологи також позначаються на ароматичності повітря (Наука… 9, 1956, 18);
Сільські гідроелектростанції будують в долинах рік при високому стоянні грунтових вод (Довідник сіль. будівельника, 1956, 191);
Безглузде стояння на одному місці, погане постачання, хвороби і тисячі незгод розкладали військо (Тулуб, Людолови, II, 1957, 504);
Сонячне проміння падає на поверхню землі під різними кутами залежно від висоти стояння сонця (Жилий буд. колгоспника, 1956, 100).
Словник української мови (СУМ-11)